Здається, що немає в світі людини, яка б байдуже ставилася до української пісні, адже в ній втілюється все прекрасне, світле добре, вічне. Українська пісня — це частина духовного життя народу, і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості.
Усі
пісні надзвичайно мелодійні, чарують красою образів, пахнуть весняними дощами,
запашними чорнобривцями, духмяним хлібом. Неповторність і незбагненність
української пісні лікує душу і серце. Пісня увібрала в себе найніжніші почуття
кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі, оповідаючи про життя
людини.
Про українську народну пісню повідали присутнім на святі «І пісня ллється солов’їна»
в бібліотеці-філії№9. Пізнавальною була розповідь про історію української пісні, теми, жанри. Пригадали легенди пов’язані з нею. Значно прикрасили проведення свята пісні у виконанні самих учасників зібрання, зачарували своїм знанням української пісні та гарним співом самодіяльний гурт «Лелеченьки» .
Сьогодні, у час відродження української духовної культури, ми наче заново відкриваємо для себе це безцінне надбання нашої нації, впускаємо українську пісню у свої серця і дивуємося з неприхованою гіркотою: «Як же можна було раніше нехтувати цим Божим даром нашого талановитого народу?»
Всі
учасники заходу зійшлися на думці, що
тема української пісні невичерпна і
багатогранна, тому потрібно частіше проводити
подібні заходи.
Немає коментарів:
Дописати коментар