Іриси в садовому дизайні використовувалися дуже давно. Про це свідчить фреска, знайдена на острові Крит. Її вік близько 4 тисяч років. Дуже цікаво влаштована  сама квітка даної рослини.
Її  пелюстки розгорнуті так, що будь-яка їх деталь буде видна неозброєним оком.  Пелюстки  мають  особливу  будову  шкірочки, що забезпечує мерехтіння і  їх  сріблястий  відлив під косими променями сонця.

.                                                        Легенда про півники

  Жили собі дід та баба. Обоє дуже любили квіти. Біля хати баба розводила силу-силенну квітів: і червоні півонії, і зірчасті айстри, і ще всякі-превсякі. Прийде  неділя,  посідають  старенькі  та й милуються  квітками. Дітей своїх не мали, то квіти  їм  утіхою  були. Та от минули роки . дід ще більше постарів, знесилів, а баба вже  й померла. Журиться  старий: дружини  немає і з квітами  без її добрих  рук не впоратись.

   Коли це якось навесні бачить: біля хати щось буйно зазеленіло, а потом зацвіло синьо- синьо. Дивиться дід: зроду таких квітів не бачив. Не ходив коло них, не доглядав - вони цвітуть. Наступної весни ці квіти зацвіли ще краще. І зрозумів старий: це дружина вість посилає, щоб утішити його, розвеселити. Розповів старий про це сусідам, а заодно й квітами поділився. Відтоді й оселилися у квітниках  півники, бо  це про них легенда  така  в народі  ходить. Догляду  їм особливого не треба, до грунту теж невибагливі. Зате кожної весни звеселяють  зір  щирою  синьою  усмішкою  іриси,касатики,   або як називаємо ми їх,  півники.

Звіт для конкурсу на кращу при бібліотечну територію.14. 05.2014